комплекс

-у, ч.

1) Сукупність предметів, пристроїв, програм, явищ, дій, властивостей, що становлять одне ціле. Комплекс агротехнічних заходів. Комплекс гімнастичних вправ.

••

Агропромисло́вий ко́мплекс — сукупність галузей і підгалузей промисловості, будівництва, сільського господарства, обслуговування та обігу.

Па́ливно-енергети́чний ко́мплекс — комплекс базових галузей промисловості, що виробляють паливно-енергетичні ресурси.

2) Сукупність апаратів, машин і т. ін., які діють в єдиній системі.

3) Декілька будівель, споруд, що мають загальне призначення. Архітектурний комплекс.

••

У ко́мплексі у знач. присл. — спільно, воєдино, не роз'єднуючи, не відділяючи одного від іншого, поєднуючи з чим-небудь.

4) Номенклатурний тип виробів.

5) У програмуванні – програма, що складається з двох або більше компонентів та (чи) комплексів, які виконують взаємопов'язані функції.

••

Інформаці́йно-обчи́слювальний ко́мплекс — комплекс програмних та технічних засобів, що забезпечують розв'язання як обчислювальних, так і інформаційних задач.

Обчи́слювальний ко́мплекс — комплекс, який містить одну або декілька ЕОМ або процесорів та загальносистемне програмне забезпечення.

6) Сукупність яких-небудь психічних елементів, характерна для кого-небудь, що усвідомлюються ним і визначають його поведінку.

••

Ко́мплекс неповноці́нності — хворобливе усвідомлення своїх фізичних, психічних вад, меншовартості.

7) розм. Те саме, що ко́мплекс неповноці́нності.